Чому і як міста по всьому світу рухаються до 100% ВДЕ

Щоб попередити або мінімізувати руйнівні наслідки змін клімату та підтримати виконання Паризької Угоди, міста у всьому світі ставлять собі за стратегічну мету перехід на 100% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному енергопостачанні, включаючи транспорт і опалення, беручи курс на повну декарбонізацію до 2050 року.

Найбільш активно у багатьох містах просувається перехід на електроенергію виключно із ВДЕ. Згідно з даними, опублікованими міжнародною організацією CDP, вже більше 40 міст отримують 100% електроенергії завдяки сонцю, вітру, гідроенергетиці та біомасі. Серед них – Берлінгтон (США), Базель (Швейцарія), Рейк’явік (Ісландія). Активно рухаються до використання виключно «чистої» електроенергії ще 100 міст із різних куточків світу: Окленд (Нова Зеландія), Найробі (Кенія), Осло (Норвегія), Сіетл (США), Ванкувер (Канада), які вже забезпечують свої потреби в електриці більш ніж на 2/3 із ВДЕ.

«Міста несуть відповідальність за 70% викидів CO2, пов’язаних з енергетикою, однак вони мають величезний потенціал і амбіції для переходу на ВДЕ», – відзначає директорка CDP Кіра Епплбі. – «Найголовніше – вони можуть це зробити. Саме тому ми наполегливо закликаємо всі міста працювати разом для досягнення цілей Паризької Угоди та приділяти першочергову увагу розробці амбітних стратегій у сфері відновлюваної енергетики».

Перехід до сталої енергетики найбільш активно впроваджується у містах Південної Америки (Бразилія, Колумбія, Сальвадор) і Європи (Ісландія, Італія, Португалія, Велика Британія). У Великобританії керівники понад 80 міст об’єдналися в національну мережу UK100 з метою повністю перейти на «зелену» електроенергію до 2050 року. Зокрема, забезпечувати всі свої потреби в електроенергії виключно з відновлюваних джерел вже планують Манчестер, Бірмінгем, Ньюкасл, Глазго, а також 16 районів Лондону.

«Ми вживаємо заходів, щоб продемонструвати, що перехід на екологічно чисту енергію можливий не в далекому майбутньому, а протягом одного покоління», – відзначає мер Манчестера Річард Ліз.

Загалом в усьому світі більше ніж 7000 міст приєдналися до Угоди Мерів – глобального пакту з питань клімату й енергетики, прийнявши зобов’язання впроваджувати заходи з підвищення енергоефективності та переходу до відновлюваних джерел енергії. Угода Мерів була започаткована Європейською Комісією 2008 року з метою підтримки зусиль місцевих органів влади, спрямованих на розробку та реалізацію цілей ЄС, пов’язаних зі зміною клімату та переходом до сталої енергетики. З часом її підписантами стали міста з усіх куточків планети. Сьогодні, через 10 років після запуску цієї глобальної ініціативи, провідні міста-учасники вже досягли значних успіхів, а також заявляють про намір здійснити повний перехід на 100 % ВДЕ у наступні кілька десятиріч.

ому і як міста по всьому світу рухаються до 100% ВДЕ
Міста учасники глобальної Угоди Мерів. Розміром кола позначено населння міста. Джерело: World Resource Institute

100% ВДЕ – відповідь на виклики часу?

Зростаюча популярність ідеї переходу на100% відновлюваної енергетики на рівні міст обумовлена передусім тим, що це стало дієвим способом розв’язання їхніх проблем: від зміни клімату та забруднення довкілля, до стабілізації цін на енергоресурси та пожвавлення місцевого регіонального економічного розвитку.

Розвиток відновлюваних джерел енергії змінює процеси прийняття рішень у питаннях енергетичної інфраструктури, а також орієнтується на місцеві ресурси. Це дозволяє містам повернути собі контроль над енергетичними питаннями та приймати рішення, які приносять користь саме їхньому регіону. Тепер адміністрації міст розглядають перехід від викопного палива до відновлюваної енергії не як зобов’язання, а, скоріше, як можливість соціально-економічного розвитку. Кожне місто керується бажанням забезпечити свою громаду дешевою, чистою та сталою енергією. Крім того, вони хочуть бути лідерами у процесах, які багато хто вважає неминучими.

Заходи на рівні міст є частиною більш широкої перспективи: скорочення викидів парникових газів, розвитку економіки, зменшення соціальних ризиків тощо. Хоча перехід на 100% відновлюваної енергії передусім пов’язаний із виробництвом електроенергії, енергозбереження не має залишатися поза увагою, адже цей сектор має величезний потенціал.

У більшості випадків міста не можуть повністю покрити свої потреби в електроенергії за рахунок генерації з об’єктів ВДЕ на власній території, де можливості для їх розміщення обмежені. Саме тому стратегії багатьох міст передбачають тісну співпрацю із прилеглими сільськими територіями. Міста надають фінансову чи технічну підтримку для розвитку сусідніх сільських районів, тим самим зміцнюючи місцевий економічний розвиток і стійкість. Своєю чергою сільські громади надають містам доступ до своїх ресурсів, зберігаючи контроль над ними й отримуючи прибуток.

Виклики для міст на шляху до 100% ВДЕ

У процесі переходу міст на «зелену» енергетику може виникнути низка викликів: від потреби у великих інвестиціях до неготовності споживачів суттєво змінювати свою поведінку. Втім, їх цілком реально подолати. Чи не найлегшим є економічний бар’єр, адже за прогнозами IRENA вже до 2020 року енергія з відновлюваних джерел коштуватиме дешевше, ніж енергія, вироблена завдяки викопному паливу.

У технічному плані специфічний і мінливий характер генерації з відновлюваних джерел енергії (зокрема, сонячних і вітрових станцій) може бути проблемою, коли погодні умови обмежують обсяги виробництва електроенергії з сонця та вітру. Однаку міру того, як стрімко розвиваються технології накопичення та перетворення енергії, цю проблему стає все легше розв’язувати. Також її вирішенню сприяє інтеграція електроенергетики з теплопостачанням і транспортною галуззю – зокрема, завдяки поширенню теплових насосів і електрифікації транспорту.

Інтеграція електроенергетики, теплопостачання та транспорту відкриває шлях до забезпечення всіх потреб міста в енергоресурсах за рахунок відновлюваних джерел енергії. Поряд з цим у кожного міста свої особливості. Стратегії переходу до 100% ВДЕ у кожному місті визначаються залежно від характеру та поточного стану наявної енергетичної інфраструктури (електричні, газові, теплові мережі), розподілу енергоспоживання між секторами (будівлі, мобільність) і гравців у сфері постачання (великі енергетичні компанії, підприємства, кооперативи). Щільність населення й особливості попиту на електроенергію залежно від кліматичних умов визначають можливості для впровадження відновлюваних джерел енергії.

Залежно від власних ресурсів, пріоритетів і мотивації кожне місто, що рухається до 100% енергії із ВДЕ, має розробити унікальну стратегію. Зростаюча кількість міст, які приєднуються до переходу на відновлювану енергію, доводить, що ця мета є не тільки технічно здійсненною, а й економічно та соціально корисною.

Стратегія Франкфурту й її втілення

Франкфурт був одним із перших міст Німеччини, які взяли курс на досягнення 100% відновлюваної енергії в усіх секторах до 2050 року, створивши відповідний Генеральний план. Ще 1983 року було створено енергетичний офіс у Департаменті будівництва муніципалітету. У 2008 році міська рада прийняла перелік із 50 заходів, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату та зменшення споживання енергії. Для визначення кількох можливих сценаріїв було використано моделювання енергетичних потреб до 2050 року з урахуванням поточного та майбутнього споживання енергії у всіх секторах, приросту населення,а також передбачуваних змін у цінах на енергоресурси.

ому і як міста по всьому світу рухаються до 100% ВДЕ
Вид на діловий центр Франкфурта. Фото: unsplash.com

Франкфуртський «Masterplan 100% Klimaschutz», прийнятий 2015 року, визначає стратегії й інструменти досягнення мети: до 2050 року забезпечити всі енергетичні потреби міста за рахунок відновлюваних джерел. Важливим елементом енергетичного майбутнього Франкфурту є централізоване теплопостачання: місто планує масово нарощувати когенераційні установки та продовжити розширення своїх десяти мереж центрального опалення.

Впровадження Генерального плану контролюється енергетичним управлінням муніципалітету. План передбачає скорочення загального споживання енергії на 50% за рахунок підвищення енергоефективності, енергозбереження й інфраструктурних змін. Зменшений за рахунок цього попит на енергію буде покриватися відновлюваними джерелами, розподіленими у межах міста та у його оточенні. Для досягнення цих цілей пропонується здійснити низку заходів у сфері модернізації електроенергетики, опалення, охолодження та транспорту. Амбітна мета Франкфурту отримала підтримку у громадськості, завдяки можливостям для участі у прийнятті рішень та інформуванню про результати і наслідки енергетичної та кліматичної політики.

Трансформація Мальме

На відміну від Франкфурту, який давно є одним із фінансових центрів Європи, шведське місто Мальме швидко пройшло шлях від промислового міста до центру технологічних інновацій. З 1998 року Мальме запровадило політику сталого розвитку та зелених енергетичних рішень. Сьогодні два його райони, Augustenborg і Västra Hamnen, вже на 100% забезпечують свої потреби в електроенергії з відновлюваних джерел енергії (біогазом, сонячною, вітровою та гідроенергією). Муніципалітет спочатку приступив до перетворень у районі Augustenborg – програма включала заходи з адаптації до зміни клімату (система збору дощової води, яка затоплювала район), створення 9000 зелених дахів і системи з використання продовольчих відходів для виробництва біогазу, який використовується в якості палива для громадського транспорту. У 2001 році також був регенерований промисловий район Västra Hamnen (західний порт). Було побудовано та підключено до інноваційної системи централізованого теплопостачання й охолодження 350 житлових будинків з екологічних матеріалів.

ому і як міста по всьому світу рухаються до 100% ВДЕ
Поєднання сучасної та історичної архітектури в Мальме. Фото: pixabay.com

Для того, щоб прискорити перехід на відновлювану енергію 2009 року було підготовлено стратегічний план “Energistrategi för Malmö”, який  був одноголосно прийнятий міською радою того ж року. Згідно з планом, місто буде забезпечувати до 2030 року 100% своїх енергетичних потреб із відновлюваних джерел енергії. Щоб досягти цієї мети, як і у Франкфурті, у Мальме планують вдвічі зменшити загальне енергоспоживання, зокрема,шляхом енергозбереження, ефективного управління відходами та розвитку громадського транспорту та велосипедної інфраструктури. Мальме також встановило проміжні віхи для досягнення 100% відновлюваної енергії: енергетичне споживання буде зменшуватися на 20% до 2020 року порівняно з 2001 роком, а потім на 50% до 2030 року, частка відновлюваних джерел енергії зросте з 50% до 2020 року до 100% до 2030 року.

Інші міста-піонери енергетичного переходу

У США першим містом, яке здійснило повний перехід на 100% електроенергії з ВДЕ, є Берлінгтон, штат Вермонт. Сьогодні вся електроенергія, що споживається у Берлінгтоні,  вироблена виключно з відновлюваних джерел. Місто оцінило всі переваги використання сонячних, вітрових і біоелектростанцій, завдяки яким рівень місцевої економіки значно зріс, і закликає інші міста йти за його прикладом.

Велику увагу місто також приділяє транспортній стратегії – заміні міського автопарку електромобілями та гібридними транспортними засобами, розвитку громадського транспорту, а також створенню інфраструктури для велосипедистів. Берлінгтон також має програми керування енергоспоживанням і працює над підвищення енергоефективності.

ому і як міста по всьому світу рухаються до 100% ВДЕ
Місто Берлінгтон – “зелений”лідер в США. Фото: unsplash.com

Ще одним лідером у скороченні викидів парникових газів і протидії зміні клімату у Сполучених Штатах є Сан-Франциско, Каліфорнія. Мешканців не лише цього міста, а всього штату зобов’язали встановлювати сонячні панелі на дахах нових будинків. Згідно ухваленого на рівні штату закону, вже до 2045 року Каліфорнія повністю перейде на 100% електроенергії з відновлюваних джерел. Також всі нові будівлі мають споживати мінімум енергії та будуватися з використанням технологій відновлюваної енергетики для самозабезпечення. Будівельні норми також гарантують розвиток інфраструктури біля новобудов (зокрема, зарядних станцій для електромобілів тощо).

Подібна політика також впроваджується у найбільшому місті Канади – Торонто. Сфера будівель була визначена пріоритетною – нині будівлі у Торонто генерують близько 50% всіх викидів парникових газів. Саме тому до 2030 року всі нові будівлі повинні мати нульовий рівень викидів, а до 2050 року всі наявні будівлі будуть переобладнані для покращення показників енергоефективності у середньому на 40%. План також передбачає, що до 2050 року Торонто використовуватиме 75% електроенергії з відновлюваних джерел, а весь транспорт у місті буде низьковуглецевим.

Якщо подивитися на міста-піонери, що просувають перехід на відновлювані джерела, стає зрозуміло, що їхні цілі чітко пов’язані з місцевим соціально-економічним розвитком. Міські ради хочуть одночасно зменшити енергетичні рахунки на користь мешканців і місцевих економічних гравців,і позбутися залежності від викопних джерел енергії та викидів парникових газів до атмосфери.

Масштабним зрушенням у світі цього року була спільна заява 19 мегаполісів світу, де загалом проживають 130 мільйонів людей, про намір повністю усунути власні викиди СО2 до 2050 року. Для цього вони зобов’язалися ввести нові стандарти, відповідно яким всі нові будівлі до 2030 року повинні мати нульові викиди парникових газів. Лідери Копенгагену, Лондону, Нью-Йорку, Парижу, Стокгольму, Сіднею, Токіо й інших мегаполісів прагнуть повністю позбавитися викидів завдяки «радикальній енергоефективності» нових будівель, які мають забезпечувати свої потреби в електроенергії виключно з відновлюваних джерел.

В Україні також відбулися зрушення – під час хвилі громадських акцій цієї осені лідери Житомиру, Кам’янця-Подільського, Чорткову та Львову оголосили про наміри поступово перевести енергосистеми своїх міст на відновлювану енергетику до 2050 року.

Глобальний тренд дійшов до України

Першим містом в Україні, муніципалітет якого буде у партнерстві з громадськістю та міжнародними організаціями розробляти та втілювати довгострокову стратегію переходу міста до 2050 року на повне енергозабезпечення зі 100% відновлюваних джерел енергії, став Житомир. Відповідний меморандум про співпрацю міський голова Сергій Сухомлин і представники міжнародної неурядової організації 350.org підписали у червні 2018 року.

На сьогодні Житомир має план дій зі сталого енергетичного розвитку 2020 року, з визначеними пріоритетами та конкретними заходами, які успішно впроваджуються. За три роки Житомир на третину скоротив споживання теплової енергії. Міське освітлення повністю замінюється на світлодіодне, розпочато будівництво першої комунальної сонячної електростанції  та зведення першої в Україні муніципальної будівлі з нульовими викидами, у ній буде розташовуватися новий центр надання адміністративних послуг.

Загалом в Україні добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність і нарощувати використання відновлювальних джерел енергії взяли на себе мери 181 міста, які є підписантами міжнародної Угоди Мерів з клімату та енергетики. Потрібно, щоб до них долучалося ще більше міст, а найкращий досвід поширювався всією країною.

Починаючи від утеплення будинків і прокладання велодоріжок до впровадження нових стандартів у будівництві, створення енергетичних кооперативів, розвитку електричного транспорту, реалізації великих інноваційних проектів – міста можуть крок за кроком зменшувати власне споживання викопного палива, ставати більш комфортними для життя, мати чисте повітря та наближати енергетичну незалежність країни.

За матеріалами: energytransition.in.ua