Чи можуть українці менше платити за тепло? Спойлер — можуть

Енергетична система в українській економіці — немов «чорна діра» як для влади, так і для суспільства.

І вся ця ситуація з підвищенням тарифів на газ укотре довела: немає в керівництва України стратегічного бачення щодо вирішення енергетичного питання.

Напевно, тому уряд вирішив не дотримуватись ринкових механізмів, а пішов популістичним та непрофесійним шляхом — повернувся до ручного регулювання цін на газ. Якщо коротко, це погано, бо:

  • зрівнюють усіх. Фіксована ціна і для пенсіонерів, і для багатіїв;
  • рішення нівелює реформу ринку газу, бо у споживачів не буде жодної мотивації переходити до нових постачальників.

Такі дії тільки дискредитують реформу ринку газу, призводять до збитковості комунальних підприємств теплопостачання на місцях, а рішення уряду аж ніяк не вирішує саму проблему в енергетиці.

В Україні надмірно високий рівень енергоспоживання. Для розуміння: середнє споживання теплової енергії будівель в Україні становить за різними оцінками від 175 до 250 кВт-год/м² в рік, тоді коли в країнах ЄС — на рівні 80-90 кВт-год/м².

Причин надмірно високого рівня енергоспоживання чимало, зокрема:

  1. Несистемність заходів з енергоефективності та відсутність комплексного бачення політики у цій сфері. Так, спочатку об’єднували Міністерство екології з Міненерго, потім знову роз’єднували.

Із 2016 по 2019 повноваження у сфері енергоефективності взагалі належали Мінрегіону. Понад рік немає керівника Державного агентства енергоефективності.

Видатків на енергоефективність — зовсім недостатньо.

У Фонд енергоефективності, згідно з Фінансовими угодами EE4U та EE4U-II, підписаними між Україною та Європейським союзом станом на 2021 р., мало бути закладено 4,8 млрд грн і ще з Держбюджету — 1,6 млрд грн.

Натомість на цей рік на діяльність фонду виділили 2,7 млрд грн, а в Держбюджет-2021 заклали лише 100 млн грн!

  1. Радянське минуле. Побудовані в основному за радянських часів житловий та громадський фонди здебільшого не розраховані на ефективне споживання енергоресурсів.
  2. Політика соціального популізму, яка спотворює ціни на енергоносії для ЖКГ.
  3. Відсутність мотивації населення та недостатня організованість мешканців, щоб створити об’єднання співвласників у багатоквартирних будинках.
  4. Відсутність достатньої кількості коштів у Державному бюджеті для здійснення заходів з енергоефективності.

Що робити Україні?

Уникнути кризових ситуацій з газом у майбутньому реально. Але це довготривалий процес.

Одна з найважливіших його частин — здійснення заходів з енергоефективності. Це допоможе вирішити проблему надмірно високого рівня енергоспоживання. І, відповідно, зменшити платіжки населення.

От, наприклад, ви живете в звичайному дев’ятиповерховому будинку. І взимку доводиться багато опалювати, адже в самому будинку дуже холодно.

Холодне повітря заходить через старі стіни, дах, вхідні двері, а тому тепло в будівлі не зберігається. Ви разом з іншими мешканцями розумієте, що не хочете надалі кожної зими платити захмарні тарифи.

Тому утворюєте ОСББ та вирішуєте провести заходи з енергоефективності (утеплити стіни, фундамент, дах, замінити вікна на енергозберігальні, встановити індивідуальні теплові пункти, модернізувати чи утеплити труби теплопостачання та гарячого водопостачання тощо).

Для однієї квартири на 60 м² це коштуватиме приблизно 25 тис. грн. Однак Фонд енергоефективності може відшкодувати значну суму коштів мешканцям (за наявною програмою «Енергодім» фонд може покрити до 70% вартості заходів).

Як результат, якщо провести комплекс таких заходів, то платіжки за тепло стануть меншими до 50%. А термін окупності складе орієнтовно 2-3 роки.

Ось тому передусім керівництву країни потрібно почати думати стратегічно, а не керуватись принципом, як «пережити зиму».

І розробити комплексну дорожню карту енергомодернізації житла на наступні 10-15 років, яка передбачатиме збільшення бюджетної підтримки енергоефективних заходів.

Потребують змін і критерії отримання державної підтримки щодо впровадження заходів з енергоефективності.

Державна підтримка повинна стимулювати комплексну термомодернізацію в багатоквартирних будинках, а не хаотичну термомодернізацію окремих квартир, як це було колись.

Адже це лише призводило до вкладання коштів без отримання необхідного ефекту.

У цьому контексті важливу роль відіграє подальше створення ОСББ. Крім того, варто забезпечити умови для інвестування в енергоефективність, які зроблять можливим залучення коштів приватних інвесторів.

Кроки, які можна зробити найближчим часом:

  • забезпечити фінансування Фонду енергоефективності. Потрібно найближчим часом виділити принаймні 2 млрд грн на фонд. Це забезпечить його більш системну і ефективну роботу;
  • розширити програму діяльності Фонду та дозволити йому працювати з адміністративними будівлями та приватним сектором. Адже зараз діяльність обмежується лише роботою з ОСББ.

Паралельно з проведенням комплесних заходів з енергоефективності потрібно забезпечити тих, хто цього дійсно потребує, адресними субсидіями. А найважливіше — комунікувати з людьми, пояснювати дії влади та вчасно доносити потрібну інформацію.

Безумовно, успішність будь-яких заходів передусім залежатиме від системної взаємодії трьох сторін: державної влади, органів місцевого самоврядування та самих мешканців.

Галина Васильченко

За матеріалами: www.pravda.com.ua