Як витрачаються гроші екологічного податку в Європі?

Захист навколишнього середовища в Європі визначається як всі заходи, безпосередньо спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення або будь-якого іншого погіршення стану навколишнього середовища.

Класифікація природоохоронних заходів та витрат ЄС:

  • Захист навколишнього повітря та клімату
  • Управління стічними водами
  • Управління відходами
  • Захист та відновлення ґрунтів, підземних та поверхневих вод
  • Зменшення шуму та вібрації
  • Захист біорізноманіття та ландшафтів
  • Захист від радіації (без зовнішньої безпеки)
  • Дослідження та розробки
  • Інші заходи з охорони навколишнього середовища

Джерелами фінансування природоохоронних заходів у країнах ЄС є:

  1. приватні та державні спеціалізовані виробники послуг з охорони навколишнього природного середовища
  2. бізнес-сектор
  3. сектор державного управління
  4. сектор домашніх господарств

Надходження від екологічного оподаткування дещо більше ніж національні витрати на охорону навколишнього середовища в країнах ЄС, а саме, наприклад за 2018 рік ця різниця складає 18%.

Структура видатків на охорону навколишнього середовища істотно відрізняється у різних країнах світу. Наприклад, більше 50 відсотків видатків на охорону навколишнього природного середовища спрямовують на поводження з відходами Франція, Великобританія, Іспанія та Італія. У Німеччині та Польщі на цей напрям охорони довкілля припадає лише до 20 видатків.

Загалом екологічним фінансам, та саме витратам на охорону навколишнього середовища приділяється дуже значна увага у світі, особливо у розвинених країнах, та питання екологічного оподаткування дискутується зі всіма стейкхолдерами процесу.

Пропозиції щодо реформування екологічних фінансів в Україні

Хто стейкхолдери?

Верховна Рада – затвердження законодавчих актів, які регулюють систему екологічних фінансів

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України – формування та реалізація екологічної політики

  1. Державна екологічна інспекція України – здійснення державного нагляду (контроль)
  2. Органи виконавчої влади – розподіл частини коштів, отриманих від сплати екологічного податку
  3. Державна фіскальна служба України – розробка форм звітності, контроль за своєчасністю та повнотою сплати екологічного податку
  4. Громадські організації – моніторинг діяльності суб’єктів господарювання та державних органів
  5. Суб’єкти господарської діяльності – здійснення відповідної діяльності та сплата екологічного податку
  6. Суспільство – отримання наслідків впливу забруднювачів на навколишнє природнє середовище

Суб’єкти господарювання зацікавлені у зменшенні витрат на сплату екологічного податку та пом’якшенні умов, що пов’язані з забрудненнями – спрощення отримання дозволів та ліцензій, збільшення нормативів тощо. Модернізація підприємств може бути інтересом суб’єкта господарювання за умови економічної ефективності цього процесу.

Держава зацікавлена у збільшенні обсягів сплаченого екологічного податку, тому що податок є одним з джерел доходів бюджетів. Зміни у екологічному оподаткуванні не повинні спричинити припинення або скорочення діяльності суб’єктів господарювання.

Також ціллю державної екологічної політики є зменшення забруднення навколишнього природного середовища.

Суспільству потрібне покращення навколишнього природного середовища у країні.

Також для суспільства важливо, щоб не відбулося підвищення цін і тарифів, та, щоб підприємства не скорочували робочі місця.

Екологічні фінанси пов’язані не лише з екологічною ситуацією, податковою та фіскальною системою, а й ціновою та кредитною політикою, промисловою енергетичною безпекою, ринком праці, міжнародними зобов’язаннями країни тощо.

Більше — тут

Експертами Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ), командою ЦЕРН вперше розроблено Звіт про екологічні фінанси

За матеріалами: ecolog-ua.com