Сонячна та вітрова енергетика дешевші всіх інших навіть з урахуванням інтеграційних витрат та накопичувачів

Австралійський дослідний центр Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation (CSIRO) та оператор енергетичного ринку (Australian Energy Market Operator, AEMO) опублікували проєкт оновленого дослідження економіки різних технологій генерації електроенергії в Австралії GenCost 2020-2021.

Сонячна та вітрова енергетика дешевші всіх інших навіть з урахуванням інтеграційних витрат та накопичувачів

У попередніх доповідях вже зазначалося, що об’єкти сонячної та наземної вітрової енергетики однозначно дешевші за наведеною вартості одиниці енергії (LCOE), ніж нові об’єкти будь-яких інших технологій генерації. Більш того, навіть з додаванням систем накопичення енергії, які надають сонячним та вітровим станціям характеристики «твердих» потужностей, вони все одно конкурентоспроможні вже сьогодні.

Ці висновки підтверджуються і в нинішній роботі, однак в цей раз автори внесли деякі зміни в методологію, що дозволило «більш точно розрахувати витрати на інтеграцію відновлюваних джерел енергії» в енергосистему.

Якщо в попередніх дослідження дослідники «довільно» додавали дво- і шестигодинні системи накопичення енергії до сонячної та вітрової генерації, то в цей раз використовувалася модель, «яка оптимізує обсяг необхідного сховища, а також включає додаткові витрати на передачу».

«Навіть з урахуванням цих додаткових витрат на інтеграцію в систему, сонячна фотоелектрична енергетика (PV) та вітроенергетика продовжують залишатися найдешевшими новими джерелами електроенергії для будь-якої очікуваної частки відновлюваних джерел енергії в енергосистемі — це десь від 50 до 100 відсотків», — зазначив головний економіст CSIRO з енергетики Пол Грем.

Це наочно показано в наступній діаграмі, де, серед іншого, показана вартість сонячної та вітрової енергії з урахуванням витрат на передачу та зберігання (частка сонця й вітру: від 50% до 90%):

Сонячна та вітрова енергетика дешевші всіх інших навіть з урахуванням інтеграційних витрат та накопичувачів

Автори підрахували, що додаткові витрати на підтримку комбінації сонячної фотоелектричної та вітрової генерації в 2030 році оцінюються в 0-29 австралійських доларів за МВт * год в залежності від частки цих змінних ВДЕ й зони національного енергетичного ринку (NEM).

На верхньому графіку показано, як росте вартість одиниці сонячної та вітрової енергії (для національного енергетичного ринку в цілому) з ростом їх частки через необхідність додавання витрат на передачу та накопичення енергії.

Відповідно до прогнозів, вартісні переваги ВДЕ збережуться до 2050 року й будуть посилюватися у зв’язку з випереджаючим зниженням витрат на сонячну й вітрову енергію, а також систем накопичення енергії.

У доповіді також прогнозується суттєве зниження витрат на водневі електролізери, що зробить їх конкурентоспроможними з виробництвом водню на основі природного газу в довгостроковій перспективі.

Зниження витрат на низьковуглецеві технології, які на сьогодні  широко не використовуються, такі як уловлювання та зберігання вуглецю (CCS), малі модульні ядерні реактори, сонячна теплова енергетика (CSP) і енергія океану, відбувається повільно і потребують більших глобальних інвестицій для повної реалізації їх потенціалу, відзначається в дослідженні.

Остаточний звіт GenCost повинен бути представлений в березні 2021 року.

Звіт базується на австралійських даних. Проте, беручи до уваги «універсальність» використовуваного в сонячній та вітровій енергетиці генеруючого обладнання, на яке припадає левова частка витрат енергетичних проєктів ВДЕ, висновки в значній мірі репрезентативні і для інших регіонів.

За матеріалами: elektrovesti.net