Гідроенергетика розбрату: чи віддасть уряд «воду» на поталу «зеленій» генерації

Як «Укргідроенерго» опинилася в заручниках бюджетних апетитів Кабміну та чим це загрожує

Уряд Дениса Шмигаля намагається перевести під контроль Кабінету міністрів «Укргідроенерго» – єдину державну енергетичну компанію, яка залишається прибутковою. Інші – ПАТ «Центренерго», НАЕК «Енергоатом», НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго» – у І півріччі 2020 року показали збитки на десятки мільярдів гривень, хоча раніше виходили в «плюс». Mind розбирався, чому так сталося та до яких наслідків може призвести.

Наразі «Укргідроенерго» («УГЕ») знаходиться під контролем Міністерства енергетики, і керівництво міністерства намагається відстояти цей status quo. На жаль, утримати контроль над «Енергоатомом» у Міненерго не змогли через тиск «згори». 22 вересня президент своїм Указом зобов’язав Кабінет міністрів перебрати на себе функції з управлення «Енергоатомом» від профільного міністерства.

Усе це відбувається на тлі подальшого хаотичного спорудження об’єктів сонячної та вітрової генерації в Україні, через яке йде зростання вартості електроенергії та розбалансування об’єднаної енергосистеми країни (ОЕС). «Енергоатом» і «Укргідроенерго» стримували тарифи завдяки невеликій собівартості виробництва електроенергії; до того ж «УГЕ» – єдина в Україні компанія, яка може забезпечити швидке та масштабне балансування ОЕС.

Уряд Дениса Шмигаля вирішив піти по стопах попередників, уряду Олексія Гончарука, який заднім числом збільшував рівень виплати дивідендів, намагався звільнити незалежних членів Наглядової ради та отримати функції контролю, і ледве не довів «УГЕ» до банкрутства.

28 вересня Денис Шмигаль заявив ЗМІ, що «нічого не знає про наміри  уряду щодо контролю над «УГЕ» . Та факт залишається фактом: уряду дуже потрібні гроші з будь-якого джерела, і він, дійсно, не знає, що робити з «зеленою» генерацією та як балансувати енергосистему. Тому намагається перевести галузь у режим «ручного керування».

Хто контролює «забаганки» уряду? У вересні депутати Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу провели виїзне засідання на Київській ГЕС, де керівництво та Наглядова рада «Укргідроенерго» звернулися з проханням допомогти включити проекти з розбудови нових гідроелектричних станцій до програми президента «Велике будівництво». Голова Комітету Андрій Герус пообіцяв «посприяти цій ініціативі», зауваживши, що мова має йти про «велике розумне будівництво, а не так, як вийшло з сонячними та вітровими станціями».

Депутатам представили «інвентаризацію» роботи компанії, перспективи реалізації нових проектів та проблеми, з якими вона стикається і які можуть зупинити її роботу. Парламентарі отримали інформацію, чим саме хоче керувати Кабінет міністрів і для чого.

Чому «вода» – рятівник «зеленої» генерації? «Укргідроенерго» утримує всі гідроенергетичні об’єкти – ГЕС, ГАЕС та водосховища, і виконує дві основні функції. Перша – заповнювати та контролювати  водосховища, які постачають воду для 75% населення України і до 50% промисловості; друга – забезпечувати стабільність усієї енергосистеми країни, щоб вона не «впала» через розбалансованість від хаотичного надходження у неї «альтернативного» струму.

У світі 90% регулюючих потужностей припадає саме на гідроакумулюючі станції – ГАЕС, і 10% – на решту видів, як от теплові блоки або акумуляторні батареї. Іншої моделі в промислових масштабах найближчим часом світ не запровадить.

Генеральний директор «УГЕ» Ігор Сирота вважає, що Україні треба орієнтуватися саме на побудову ГАЕС. «На них не впливає приточність річок, бо такі станції мають верхню і нижню водойми, завдяки чому забезпечують маневрову потужність енергосистеми як у пікові, так і в провальні періоди. Уряд та профільні відомства мають врахувати, що в Україні з 2015 року відчувається маловодність річок через посушливі роки», – зазначив він під час виїзної наради.

«УГЕ» вже не може виконувати плани уряду із забезпечення країни дешевою енергією. Так, у 2019 році із запланованого виробництва у 10 млрд кВт*г електроенергії вдалося отримати усього 7,5 млрд, або 76,6%. І прогнози синоптиків на наступну зиму теж маловтішні – снігу майже не буде.

А щоб збалансувати 1500 МВт «альтернативки», треба 1000 МВт регулюючих потужностей. От тільки для побудови 1000 МВт альтернативних джерел достатньо 1,5-2 роки, а будівництво ГАЕС від проекту до запуску потребує 10 років.

Які перспективи балансування «зеленої» генерації в Україні? Дефіцит регулюючих потужностей української ОЕС складає понад 2000 МВт, а  частка «зеленої» генерації вже перевищила 13%. Отже, дефіцит наростатиме. «Укргідроенерго» має Стратегію розвитку до 2026 року, яка передбачає збільшення робочої потужності всіх гідростанцій з нинішніх 10% до 15% у загальному енергобалансі країни.

Серед основних кроків – добудова третьої черги Дністровської ГАЕС (5-й, 6-й, 7-й гідроагрегати загальною потужністю понад 1000 МВт); побудова нової Канівської ГАЕС на чотири гідроагрегати загальною потужністю близько 1000 МВт; спорудження Каховської ГЕС-2 (у регіоні спостерігається серйозний дисбаланс у потужностях між ДніпроГЕС та Каховською ГЕС-1, через що багато води просто йде у Чорне море, а не працює на вироблення електроенергії, хоча може додати ще кілька сотень МВт); і реконструкція усіх нині працюючих гідроагрегатів на діючих станціях – загалом їх 100, три чверті з яких вже пройшли реконструкцію і модернізацію.

Чому термін виконання проекту найбільше шкодить енергетиці України? До Дня енергетика, 22 грудня 2020 року, «УГЕ» запланувало  перший пуск четвертого гідроагрегату на Дністровській ГАЕС, щоби за 3-4 місяці «прогнати» його у всіх режимах, отримати сертифікат якості і здати в промислову експлуатацію в квітні 2021-го. Тоді ОЕС України отримає додаткові потужності – 324 МВт в генераторному режимі, і 420 МВт – в насосному режимі.

Уряд затвердив проект ще у 2016 році, а його введення було заплановано на 2019 рік. Та у тому ж 2016-му НКРЕКП затвердила кошторис не за потребами проекту, а за можливостями бюджету – отже, набагато менше. Як результат, інфляція зробила свою справу – і роботи, які на момент затвердження коштували 3 500 грн за 1 кВт, зросли до 15 000 грн за 1 кВт. А це збільшило вартість усього проекту майже на 1 млрд грн і розтягло роботи на два роки.

Гідроагрегати у 324 МВт запускаються в систему за сім хвилин. І якщо виникнуть справжні проблеми з якимись атомними енергоблоками, то Дністровська ГАЕС за рахунок верхньої водойми може «тримати на плаву» всю енергосистему протягом 12-14 годин. Цього часу достатньо, щоб підняти з холодного режиму всі теплові блоки, які забезпечуватимуть систему надалі. Без необхідної кількості гідроагрегатів Україна змушена тримати в гарячому резерві до 10 теплових блоків, спалюючи додаткове вугілля.

Що допоможе реалізувати проекти? За словами Ігоря Сироти, агрегати №№ 5-6-7 на Дністровській ГАЕС можна побудувати за 5,5 років (там вже проведено більшість підготовчих робіт), а загальний кошторис складе $650-700 млн. Щодо Канівської ГАЕС – є затверджений проект, і зараз триває конкурс на будівництво. Термін виконання робіт складає шість років, а перший агрегат має бути запущений через три роки. Будівництво цієї станції треба починати з нуля, тому її кошторис складає 1,5 млрд євро.

Утім, вкластися у зазначені кошти і терміни «УГЕ» зможе , якщо отримає підтверджене комплексне фінансування з державними гарантіями. Українські гідроенергетики вже мають 20 підписаних меморандумів з китайськими, турецькими, австрійськими, німецькими, корейськими та японськими компаніями щодо всіх майбутніх проектів. Та позиція «УГЕ» доволі жорстка: кредити повинні бути не дорожче 4% на період будівництва і повернення кредитних ресурсів – 15-20 років, а ставка має бути фіксована.

Чим загрожує відсутність держгарантій? У бюджеті на поточний рік депутати не підтримали надання держгарантій для будівництва Дністровської та Канівської ГАЕС, що обмежує «УГЕ» в перемовинах з інвесторами, які говорять, що не бачать державної підтримки цих проектів.

Без держгарантій умови надання кредитних ресурсів змінюються. Китайські компанії, наприклад, вимагають підряд «60% на 40%» на свою користь. Тому «УГЕ» підготувала й альтернативні вимоги, що в такому разі «китайська сторона повинна профінансувати 85% проекту і створити консорціум з нашими заводами – «Турбоатомом» і «Електроважмашем», щоб завантажити їх.

Комітет ВР з питань ТЕК за підсумками засідання ухвалив резолюцію: «Підтримати пропозицію Міністерства енергетики України та ПрАТ «Укргідроенерго» щодо реалізації інвестиційних проектів будівництва третьої черги Дністровської ГАЕС у складі 5, 6, 7-го гідроагрегатів та Канівської ГАЕС шляхом надання державних гарантій на залучення кредитних коштів. Підтримати внесення змін до державного бюджету на 2020 рік щодо надання вище зазначених гарантій». На жаль, досі це питання не вдалося провести через нинішні парламентські процедури. Можливо, їх внесуть до бюджету на 2021 рік.

Як «вичавити» дивіденди з держкомпаній? Дивіденди є ще одним випробуванням для державних енергетичних компаній.

Тут є два аспекти: по-перше, в Україні нараховують дивіденди на капітальні інвестиції, чого немає ніде у світі; по-друге, дивіденди збільшують «заднім числом», і вони «коливаються» на рівні 30-60-90% – як забажає діючий уряд.

До чого це призводить, на реальних прикладах розповіли очільники «Укргідроенерго».

«У всьому світі, коли компанії отримують дохід, спочатку направляють гроші на капітальні інвестиції, потім формують чистий прибуток, і з нього сплачують дивіденди. Що маємо в Україні: новий агрегат на тій же Дністровській ГАЕС, умовно, коштує 7,5 млрд грн., а ми повинні на нього заплатити ще 30% дивідендів, і його вартість автоматично збільшується ще на 2,5 млрд грн. Як нам розвивати енергетику? Сплачувати дивіденди на капінвестиції – неправильно, їх потрібно скасувати», – жалівся депутатам Ігор Сирота, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго».

Втім, уряд Олексія Гончарука наприкінці 2019 року збирався підняти дивіденди для держкомпаній енергетики до 90%. Тобто, усі проекти, наявні та майбутні, просто втрачали би сенс, бо їхня вартість зросла би вдвічі. Та уряд «хлопчиків МВА» на це не зважав – їм потрібні були гроші. Щоб зменшити спротив, спочатку безпідставно звільнили з посади президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського. Але проти виступила Наглядова Рада «Укргідроенерго» (НР «УГЕ»), у повноваження якої входить «реагувати та своєчасно приймати рішення, якщо компанії щось загрожує». Це зазначено в Законі України «Про Наглядові Ради».

Хто і як вкоротив «дивідендні» апетити уряду? «Коли ми дізналися, що КМ збирається встановити дивіденди більше 50% чистого доходу компанії, ми зібрали НР і провели розрахунки. Цифри показали, якщо ми заплатимо навіть 31% – це пряма дорога в банкрутство і дефолт по всіх кредитах, бо ліквідність «УГЕ» впаде і виникає необхідність погасити борги. Ми єдина Наглядова Рада, яка прийняла рішення, що вірогідність доведення до банкрутства компанії, є «високо ймовірною». Розрахунки направили в КМ, галузеве міністерство, і до нас прислухалися: залишили дивіденди у 30%, а не 50%, як планувалося», – розповів Валентин Гвоздій, голова Наглядової ради ПрАТ «Укргідроенерго».

Тому Комітет ВР прийняв друге рішення – про необхідність внесення змін в бюджет на 2020 рік: «Враховуючи міжнародну практику, підтримати звільнення від дивідендів чистого прибутку у розмірі капітальних інвестицій на будівництво і реконструкцію об’єктів гідроенергетики ПрАТ «Укргідроенерго».

На жаль, у вересні й ця пропозиція теж не дійшла до розгляду. А вона актуальна, бо 4-й агрегат на Дністровській ГАЕС знову можуть не здати, і взагалі зупинити роботи. Залишається надія на розгляд Держбюджету-2021.

Замість післямови. Сьогодні «Укргідроенерго» розробляє ще один проект разом з USAID – будівництво сонячних панелей разом із акумулюючими батареями.  Проектна потужність батарей – 212 МВт. Їх збираються розмістити в охоронних зонах навколо водосховищ та гідроелектростанцій. Цей проект не передбачає «зелений» тариф.

Компанія хоче оцінити економічну ефективність такої моделі. Адже, агрегати ГАЕС для запуску у об’єднану енергосистему України у пікові періоди потребують 3-4-7 хвилини для «підйому». Чи зможуть акумуляторні батареї надати «ефективну послугу» балансування нашій ОЕС в період з 0 до 7 хвилин, поки запускається гідроагрегат. Проект готовий фінансувати Світовий банк, до кінця року треба підготувати ТЕО.

За матеріалами: https://mind.ua