Енергоефективність у промисловості: додатковий тягар чи інструмент модернізації та зменшення викидів парникових газів?

Нинішня ситуація

Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року промисловий сектор має скоротити споживання енергії на 1,6 млн. тне., що у структурі очікуваних результатів становить 25 %.

Останніми роками в Україні відбувається суттєве зменшення обсягів споживання енергії промисловими підприємствами через спад виробництва продукції. Однак скорочення виробництва промислової продукції не сприяло зменшенню енергоємності, оскільки підприємства продовжують використовувати застарілі технології та обладнання.

Прогноз на майбутнє

У майбутньому ця ситуація може призвести до того, що підвищення завантаження виробничих потужностей промислових підприємств спричинить суттєве зростання обсягів споживання енергії та збільшення викидів парникових газів.

В умовах глобалізації кожна окрема країна не може планувати свій економічний розвиток, зокрема промислового сектора, без урахування розвитку світової економіки. Основні стратегічні вектори розвитку країн світу на десятиліття узгоджуються між країнами на рівні ООН.

Підписання Україною Паризької угоди покладає на країну амбітні зобов’язання із забезпечення сталого розвитку економіки з одночасним скороченням викидів парникових газів. У структурі цих викидів промисловість в Україні, включаючи енергетику, становить 80 %. Саме тому промисловість перебуває у фокусі уваги під час розроблення стимулюючих механізмів із запровадження енергоефективних заходів.

Не варто забувати, що під час спалювання викопного палива виділяється не тільки СО2, а й забруднюючі речовини. Їх відмінність від викидів СО2 полягає у тому, що вони шкодять довкіллю — забруднюють повітря, воду, землю та негативно впливають на здоров’я людей.

ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ! Викиди забруднюючих речовин можна зменшити шляхом установлення фільтрів, проте викиди СО2 вони не знижують. До того ж установлення фільтрів часто призводить до збільшення використання енергії на те, щоб підвищити тиск для проходження газів. Натомість енергоефективні заходи, проведені на підприємстві, сприяють зменшенню викидів СО2 (оскільки вони впливають на зменшення обсягів спалювання викопного палива), а додатковим ефектом є зниження викидів забруднюючих речовин.

Завдання для країни

Відповідно до зобов’язань, що взяла на себе Україна, підписавши Паризьку угоду, до 2030 року країна має забезпечити скорочення викидів парникових газів на 40 %, а до 2050 року — на 60 % від рівня 1990 року. За даними на 2015 рік, Україна вже перевиконала свої зобов’язання. Однак з огляду на те, що енергоємність на промислових підприємствах залишається дуже високою, із ростом промислового виробництва зростатимуть і обсяги викидів.

Тому перед країною стоїть завдання — стимулювати енергоефективність у промисловості, щоб послабити залежність росту ВВП у цьому секторі від збільшення обсягів використання викопного палива.

Інтенсивне застосування викопного палива у світі призводить до зменшення його запасів та подорожчання.

Деякі країни в різні часи почали вводити вуглецевий податок та інвестувати кошти в енергоефективні заходи. Таким чином штучно завищувалась вартість викопного палива для підприємств, що стимулювало їх до скорочення споживання. Додатково надавались можливості для компенсації вартості нових технологій та обладнання за рахунок коштів вуглецевого податку.

Крім запровадження податків і використання коштів на енергоефективність, є й інший інструмент зменшення викидів парникових газів — запровадження системи торгівлі викидами (СТВ). Ці два інструменти можуть працювати одночасно на різних за розміром підприємствах.

Зазвичай, СТВ охоплює великі підприємства, оскільки функціонування цієї системи вимагає від учасників фінансової участі у функціонуванні систем моніторингу, звітності, верифікації. Середні та малі підприємства сплачують податок та мають змогу отримати знижки або гранти на запровадження енергоменеджменту та реалізації енергоефективних проектів.

ПРИКЛАД

У Данії з 1996 року діє пакет «зеленого» податку: вуглецевий податок (СО2) та податок на діоксид сірки (SO2); можливість отримання податкової пільги, якщо підприємство укладе добровільну угоду з Енергетичним агентством Данії (3 DKK/т, при звичайному податку — 23 DKK/т); можливість отримання субсидії (30 % від суми інвестицій) на проекти з енергозбереження (з окупністю не більше 4 років), якщо підприємство вже уклало угоду з Енергетичним агентством Данії.

Обов’язковими умовами для підписання відповідної угоди є запровадження сертифікованих систем енергоменеджменту згідно зі стандартом ISO 50001 або ISO 14000; реалізація проектів з енергоефективності; постійне звітування підприємств до Данського енергетичного агентства про обсяги споживання енергії.

Результатом дії пакету «зеленого» податку є підписання 750 угод та скорочення енергоспоживання та викидів СО2 на 10–15 %; стимулювання системи енергоменеджменту, яка працює безперервно та підвищує привабливість для інвесторів; проведення енергоефективних заходів на основі системи енергоменеджменту; забезпечення контролю витрат на енергію та постійне зниження енергоємності виробництва; отримання коштів на реалізацію проектів з енергоефективності; зменшення шкідливого впливу на довкілля й скорочення викидів діоксиду вуглецю.

На сьогодні в Україні ще немає СТВ (створюється нормативно-правова база для її функціонування), а оподаткування вуглецевих викидів розглядають як одну із складових екологічного податку — для наповнення державного бюджету. Отже, наразі у нас відсутні фінансові стимули щодо скорочення викидів парникових газів.

Підвищення ставки податку без запровадження прозорого механізму використання коштів на енергоефективні заходи для промисловості не сприяє зменшенню викидів парникових газів. Підприємства продовжують занижувати показники викидів, щоб оптимізувати свої податки, замість того, щоб вкладати кошти у заходи, які зменшують споживання енергії й палива.

Держенергоефективності розробило механізм компенсації частини кредиту на проведення енергоефективних заходів підприємствамиТаку компенсацію зможе отримати підприємство, що веде беззбиткову діяльність, та проведе енергоаудит чи запровадить енергоменеджмент. Це потрібно для того, щоб визначити найдоцільніші для підприємства заходи та оцінити зменшення обсягів споживання енергії і викидів парникових газів.

Для різних за розміром підприємств установлюватиметься такий відсоток відшкодування: для малих — 50 %, середніх — 40 %, великих — 30 %, та граничні суми відшкодування, відповідно — для малих — 1 млн грн, середніх — 2,5 млн грн, великих — 5 млн грн.

Такий підхід є прозорим і саморегульованим; він не потребує втручання державних органів на етапі прийняття рішення про надання кредиту й вибору заходів, що дасть змогу ефективно витрачати державні кошти для досягнення мети Паризької угоди — зменшення викидів парникових газів.

Матеріал підготувала Тамара Буренко, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності

За матеріалами: http://ecolog-ua.com