Україна демонструє прогрес з екологічних реформ в рамках Східного партнерства

Україна прогресує у досягненні цілей, які запропонував Європейський Союз країнам Східного партнерства до 2020 року. Охорона довкілля – один із напрямів, де Україна просувається найактивніше.

Дослідження «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року» – своєрідна євроінтеграційна карта, заявляють експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС). Хоча ці завдання не мають зобов’язальної сили, однак так чи інакше перегукуються із виконанням Угоди про асоціацію.

Основні сфери 20-ти досягнень для Східного партнерства – «горизонтальні» досягнення, економічний розвиток та ринкові можливості, посилення інституцій та належного врядування, взаємопов’язаність, енергоефективність, довкілля, мобільність та контакти між людьми.

Група, до якої входять природоохоронні досягнення – «Взаємопов’язаність, енергоефективність та зміна клімату» передбачає такі цілі як розширення головних мереж TEN-T, енергетичні реформи, підтримка енергоефективності , захист довкілля та адаптація до зміни клімату.

Україна демонструє прогрес з екологічних реформ в рамках Східного партнерства

Що стосується довкілля, розробники звіту виділили поступ у реформуванні системи управління водними ресурсами, зокрема підготовку реформи Державного агентства водних ресурсів та проекту водної стратегії. Активно просувається нормативне забезпечення для підготовки Планів управління басейнами річок та створення басейнових рад. Для деяких басейнів вже розроблені проекти планів управління – це басейни річок Тиса, Південний Буг, Прут та Верхній Дніпро.

Поступ в кліматичній політиці відзначений затвердженою урядом Концепцією реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, планом заходів її впровадження та Стратегією низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року.

З горизонтальних реформ – прийняті закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку» та їх провадження.

Найбільше занепокоєння експертів у сфері охорони довкілля викликає відсутність системних дій для подолання нелегальний вирубок лісу.

«Ця проблема пов’язана зі штучною забороною екологічних перевірок у лісах, включно з тими, що розташовані на території заповідників», – зазначають автори, наголошуючи, що заборони встановлює Державна регуляторна служба.

У сфері енергоефективності автори звіту аналізували прогрес у розробленні та схваленні Планів дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР): станом на вересень 2018 року з 88 розроблених ПДСЕР лише 67 було схвалено Єврокомісією. 72 плани передбачають зобов’язання до 2020 року, десять – до 2030.

«Показово, що жоден ПДСЕР не був розглянутий місцевою радою в 2018 р. (у 2016-му таких було 17, у 2017-му − 21). Таким чином, зобов’язання виконується лише трохи більше ніж на 50% з негативним прогнозом. Аналіз ПДСЕРів передбачає численні недоліки та лише помірну якість», – йдеться у документі.

Експерти також наголошують на необхідності замінити критично недофінансовану програму «Теплі кредити» на інституціоналізовану схему підтримки енергоефективності.

Прогрес у створенні Фонду енергоефективності, хоч із значним порушенням графіку. У березні 2018 року фонд отримав зобов’язання від ЄС на фінансування 50 млн євро, що прискорило мобілізацію зацікавлених сторін виділити таку ж суму з держбюджету та розробку необхідних підзаконних актів.

Особливу увагу розробники на посиленні політичної волі для швидших змін у сфері та більших спільних зусиль. Ситуацію із ПДЕСР покращить система енергоменеджменту, ширша промо-кампанія та методологічна допомога від уряду, Фонду енергоефективності – завершена система енергетичної сертифікації та забезпечення прозорості в розподілі коштів.

 «Використання ресурсів Східного партнерства зможе стати додатковим фактором ефективнішого виконання двостороннього виміру взаємодії Україна-ЄС, як країни, що вже імплементує Угоду про асоціацію», – зазначила під час презентації звіту Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Моніторинг вказує на додану вартість для України 20-ти досягнень СхП до 2020 року в порівнянні з нормами Угоди про асоціацію Україна-ЄС та відповідними імплементаційними документами. Окремі досягнення доповнюють, уточнюють сфери співпраці та інструменти, які передбачені в Угоді про асоціацію, а також сприяють глибшому реформуванню життєво важливих сфер для українського суспільства.

За матеріалами: http://ecoprostir.com