Депутати та громадськість вимагають в уряду невідкладного скорочення викидів від теплової енергетики

На базі Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування 19 січня відбулися парламентські слухання, присвячені нагальним питаним щодо реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). Слуханнях були підняті питання щодо подальшої долі вугільних ТЕС та ТЕЦ в Україні, що є найбільшими джерелами забруднення повітря отруйними речовинами, a також захисту здоров’я населення від їх руйнівного впливу. Економічні збитки від захворюваності та смертності в Україні, спричинені забрудненням атмосфери продуктами спалення викопного палива, за останніми оцінками сягають 5,8% ВВП.

Засідання відбулося під головуванням народного депутата України голови підкомітету з адаптації до змін клімату та охорони атмосферного повітря Лесі Василенко та було ініційоване за зверненням більше 30 неурядових екологічних організацій та представників громад, що безпосередньо зазнають шкоди здоров’ю через шкідливий вплив токсичних викидів від ТЕС і ТЕЦ в повітря.

«Кожен згаяний рік екологізації — це 156 млн тонн пилу, 600 млн тонн двоокису сірки, 120 млн тонн оксидів азоту, які осідають, не деінде, а в наших легенях та в легенях наших дітей, а ще в українській землі та воді. Україна – на 4 місці у світі за збитками через захворюваність та смертність від забрудненого повітря – це коштує нам майже 6 відсотків ВВП. Водночас у нашій державі уряд навіть не намагається контролювати кількість шкідливих викидів від ТЕС та ТЕЦ, а відповідно і їх податкову заборгованість за викиди забруднюючих речовин», — відзначила у своєму виступі на слуханнях голова ГО “Save Dnipro” Ірина Черниш, яка ініціювала звернення до парламенту.

У засіданні взяли участь голови екологічного та енергетичного комітетів Олег Бондаренко та Андрій Герус, а також інші народні депутати; представники Міністерства захисту довкілля, Міністерства енергетики, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, представники громадськості, бізнесу та науковці.

«У приватизаційних договорах купівлі-продажу ТЕС/ТЕЦ чорним по білому писалися природоохоронні зобов’язання, зокрема, встановлення системи моніторингу викидів, інвестування в модернізацію спалювальних установок. Ні той, ні той пункт не виконано. Зараз м‘яч на полі Міненерго, який має запропонувати фінансові механізми, що зрушать з місця скорочення викидів в Україні», — відзначила Леся Василенко на своїй сторінці у ФБ після слухань.

У зв’язку з тим, що Україна досі не почала шлях до скорочення викидів, народні депутати, активна громадськість та представники еко-свідомого бізнесу погодили на Комітетських слуханнях низку дій задля недопущення відтермінування НПСВ надалі:

1) сформулювати звернення до Кабінету міністрів України та Офісу Президента України про необхідність дотримання строків реалізації заходів щодо зменшення викидів від великих спалювальних установок;

2) розробити зміни до нормативно-правових актів у частині контролю та верифікації даних звітності про викиди двоокису сірки, оксидів азоту та зольного пилу від великих спалюючих установок, порядок ведення електронного реєстру цих викидів, а також визначити відповідальний за це державний орган, який контролюватиме своєчасність та достовірність даних.

3) розробити зміни до законодавства, які б забезпечили зміни в екологічному оподаткуванні з ключовою метою — розширення фінансової бази для модернізації великих спалювальних установок.

Згідно даних аналітичного звіту, опублікованого міжнародними дослідниками Centre for Research on Energy and Clean Air в лютому 2020 року, Україна посідає 4 місце в світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, поступаючись лише Китаю, Болгарії та Угорщині. Згідно оцінки експертів центру у 2018 році Україна втратила 5,8% ВВП через захворюваність та смертність, викликані токсичним забрудненням атмосфери. Загальні річні економічні втрати у 2018 році від забруднення повітря продуктами спалення викопного палива в світі оцінюються у 2,9 трлн. доларів США, або 3,3% світового ВВП.

Джерело даних: Centre for Research on Energy and Clean Air

У листопаді 2017 року Україна в рамках виконання умов Договору про Енергетичне Співтовариство затвердила Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Метою НПСВ задекларовано поступове скорочення викидів двоокису сірки, оксидів азоту та зольного пилу від існуючих великих спалювальних установок, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, а перший дозвіл на викиди або дозвіл на проектування установки видано до 01 липня 1992 року. Строк дії Національного плану скорочення викидів – з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2033 року. За строк дії НПСВ вітчизняні оператори мають скоротити викиди двоокису сірки на 95%, оксидів азоту на 72%, а зольного пилу на 97% від обсягів 2018 року.

Україна ставши членом Енергетичного Співтовариства з 01 лютого 2011 року, прийняла зобов’язання дотримуватися положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та додатків до нього. Згідно з Додатком II до Договору всі великі спалювальні установки після 31 грудня 2017 року повинні відповідати вимогам Директиви 2001/80 про обмеження викидів забруднюючих речовин у повітря від великих спалювальних установок. 2016 року Україна разом з іншими країнами членами Договору також взяла на зобов’язання впроваджувати вимоги Директиви 2010/75 про промислові викиди.

За матеріалами: ecotown.com.ua