Що заважає розвитку біоенергетики

 

Законодавчі та інші бар’єри розвитку відновлювальних джерел енергії, що працюють на біомасі.

За даними Держстату, у структурі виробництва енергії з відновлюваних джерел у 2019 році біоенергетика мала найвагомішу частку – 79,3%.

Так, обсяг «загального постачання первинної енергії з біопалива та відходів» становив 3 362 тис тонн н. е., що еквівалентно заміщенню 4,2 млрд куб м на рік природного газу (понад 13% загального споживання природного газу в Україні).

Перспективи біоенергетики окреслені в «Дорожній карті розвитку біоенергетики до 2050 року та плані дій до 2025 року», розроблених за підтримки програми ЄБРР «Україна: сталі інновації в ланцюжку створення вартості в біоенергетиці».

Показники дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року

Показники дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року
* Включаючи рідкі та газоподібні види біопалива для транспорту

Здавалося б, суцільний позитив. У чому ж проблема?

Показники дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року

На жаль, розвиток сектору біоенергетики України відносно попередніх років уповільнюється.

Це сповільнення, на нашу думку, відбувається через невирішені законодавчі бар’єри, аналіз яких та можливі шляхи їх подолання наведені нижче.

Бар’єри для розвитку біоенергетики та можливі шляхи їх подолання

Бар’єр Спосіб подолання
1 Відсутність затвердженої дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року та плану дій до 2025 року. Розглянути та офіційно затвердити розроблені проєкти зазначених документів.
2 Нерозвиненість ринку твердого біопалива. Запровадити систему електронної торгівлі (СЕТ) твердим біопаливом за допомогою електронних аукціонів із забезпеченням якості біопалива в СЕТ (ухвалити проєкт закону та підзаконні акти).
3 Недостатність державної підтримки для виробників біомаси і біопалива. • Надати державну підтримку компаніям, що вирощують енергетичні рослини.

• Надати державну підтримку сільгоспвиробникам, які виробляють біомасу та біопаливо і впроваджують біоенергетичні проєкти.

• Передбачити частину коштів державного фонду декарбонізації (його створення передбачає законопроєкт №4347 від 9.11.2020) для підтримки біоенергетичних проєктів.

4 Відсутність механізмів стимулювання виробництва і споживання біометану. • Увести визначення терміну «біометан».

• Запровадити систему гарантій походження біометану.

• Створити реєстр виробництва і споживання біометану.

5 Затримки або неповна оплата електроенергії за «зеленим» тарифом. • Забезпечити фінансову стабільність «Гарантованого покупця».

• Надати право виробникам відновлюваної електроенергії виходити з балансуючої групи «Гарантованого покупця» та вільно продавати електроенергію на ринку з можливістю отримання компенсації (контракти на різницю).

6 Дискримінаційні умови плати за небаланс для виробників електроенергії з біомаси і біогазу у порівнянні з виробниками електроенергії з енергії сонця і вітру. Запровадити для виробників електроенергії з біомаси і біогазу допустиме відхилення фактичних обсягів відпуску електроенергії від графіка відпуску на рівні, принаймні, 5% (наразі допустиме відхилення – 0%).
7 Відсутність аукціонів з державної підтримки проєктів з виробництва електроенергії з ВДЕ. Якнайшвидше почати проведення державної підтримки проєктів з виробництва електроенергії з ВДЕ.
8 Неможливість отримати «зелений» тариф для нових виробників електроенергії з біомаси і біогазу, що почнуть роботу з 1.01.2023. Надати всім виробникам електроенергії з біомаси і біогазу можливість вибору між отриманням «зеленого» тарифу та участю в аукціонах.
9 Труднощі виробників теплової енергії з біомаси з підключенням до теплових мереж ЦТ. • Запровадження конкурентного ринку теплової енергії.

• Забезпечення недискримінаційного доступу незалежних виробників до теплових мереж ЦТ.

• Запровадження торгів із закупівлі теплової енергії в незалежних виробників.

10 Недосконалий механізм формування тарифів на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (АДЕ). • Надати виробникам теплової енергії з АДЕ можливість обирати порядок встановлення тарифу («принцип 90%» або «собівартість+»).

• Передбачити порядок продажу теплової енергії з АДЕ теплопостачальним організаціям.

11 Необхідність сплачувати податок за викиди СО2 для котелень, ТЕЦ, ТЕС на біомасі. Звільнити від сплати податку за викиди СО2 установки, що спалюють біопаливо.
12 Відсутність стимулів для виробництва і споживання рідкого біопалива та біогазу/біометану на транспорті. • Ухвалити проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту» (№3356 від 17.04.2020).

• Розробити й ухвалити проєкт закону про споживання біометану на транспорті.

13 Необхідність обов’язкової державної реєстрації дигестату біогазових установок для використання як органічного добрива. • Зняти вимогу щодо обов’язкової державної реєстрації дигестату, зазначену в законі «Про пестициди та агрохімікати».

• Розробити і затвердити національний стандарт на дигестат при його використанні як органічного добрива чи поліпшувача ґрунту.

 

Для подолання зазначених бар’єрів Біоенергетична асоціація України за підтримки проєкту ЄБРР розробила проєкти законів та інших нормативно-правових актів. Окремі з них підтримали Держенергоефективності та Міненерго, однак жоден документ досі не переданий до уряду та Верховної Ради.

Вважаємо таке повільне усунення бар’єрів для розвитку біоенергетики неприпустимим. Просимо Кабмін та Верховну Раду підтримати сектор біоенергетики і прискорити роботу із зняття зазначених бар’єрів.

За матеріалами: www.epravda.com.ua